"Київська Русь" – історичний парк, реконструкція міста ХV ст., відновлена істориками за старовинними документами і кресленнями. Ця реконструкція відтворює умови життя часів Київської Русі. Знаходиться під Обуховом.
На вході до парку нас вітали молоді хлопці та дівчата, вдягнені у власноруч пошиті костюми, що відтворювали одяг, який носили у давнину. Згодом підійшла екскурсовод. Вона мала ознайомити нас з історією цієї місцевості та показати саму " Київську Русь ".
Після розповіді у нас був час, щоб роздивитись парк. Там було дуже багато цікавого – і віщунка, і рунний оракул, і східні танцівниці, і майданчик для бою на мечах, і мішені для стрільби з лука…Чого там тільки не було!
Через деякий час усі відвідувачі парку зібралися на трибунах, де були розвішані різні прапори та знамена. Незабаром ми мали стати свідками грандіозного видовища – лицарського турніру!
Для участі у турнірі були запрошені "лицарські ордени" з різних країн. Гості вервечкою пройшли через поле.
Потім був обраний лицар дамського благовоління (якщо він програє, дами мають право повернути його до бою). Цим щасливчиком став лицар на ім’я Ніколя ван дер Фра (учасники придумували собі "історичні” псевдоніми).
Спочатку були бої, у яких по дві команди змагалися між собою. Згодом почалися парні бої.
Судді були невблаганні, оцінювали дії учасників дуже суворо. Наприклад, за агресивну поведінку під час бою лицаря ледь не виключили з турніру. Порушнику пощастило, що його звали Ніколя ван дер Фра і за нього мали право заступитися дами, що вони й зробили…
Після перерви відбулися кінні змагання лицарів зі списами. Та до цього нам вдалося ще походити по парку і побачити немало цікавого. Наприклад, дехто побував у ворожки. За їхніми словами, вона дійсно казала правду.
Та, на жаль, усе хороше рано чи пізно закінчується. Надворі почало сутеніти, а нам ще потрібно було добиратися додому. Ми востаннє поглянули на " Київську Русь " у світлі смолоскипів і покинули парк…
Ірина Бевз, 8-В клас
